Посольство України у Грецькій Республіці

, Київ 04:19

Угода про Асоціацію між Україною та ЄС

У 2014 році Європейський союз та Україна підписали Угоду про Асоціацію (УА), що являє собою новий етап у розвитку європейсько-українських договірних відносин, маючи на меті політичну асоціацію та економічну інтеграцію.

Після підписання політичної частини Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною на саміті Україна - ЄС 21 березня 2014 року обидві сторони підписали економічну частину угоди 27 червня 2014 року. Повністю Угода про асоціацію між Україною та ЄС набере чинності після її ратифікації усіма країнами-членами ЄС.

З 1 листопада 2014 року набуло чинності часткове застосування деяких частин Угоди про Асоціацію, а саме: щодо поваги до прав людини, основних свобод та верховенства права; політичного діалогу та реформ; правосуддя, свободи та безпеки; економічної співпраці та співпраці в таких галузях, як охорона навколишнього середовища, інфраструктура та сільське господарство; фінансової співпраці. 15 грудня 2014 року відбулося перше засідання Ради з питань асоціації.

Угода про Асоціацію містить положення про Глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ). ГВЗВТ забезпечить Україні умови для модернізації її торговельних відносин та для економічного розвитку шляхом відкриття ринків та поступової ліквідації митних тарифів та квот, та всеохоплюючого процесу гармонізації законів, норм та правил у різних сферах, пов’язаних із торгівлею. Це створить умови для приведення ключових секторів економіки України у відповідність до стандартів ЄС. Економічна частина Угоди про асоціацію почне частково діяти з 1 січня 2016 року.

Політична асоціація та економічна інтеграція

Угода про асоціацію буде новим етапом у розвитку договірних відносин Україна-ЄС, який передбачає політичну асоціацію та економічну інтеграцію, і відкриває шлях до подальших прогресивних перетворень. Угода про асоціацію забезпечує спільне підтримання тісних і тривалих відносин на основі спільних цінностей у повній відповідності до демократичних принципів, верховенства права, належного державного управління, прав і основоположних свобод людини.

• Широкий спектр галузевого співробітництва. Амбітна та новаторська Угода - це чітко визначений спосіб використання динаміки відносин між Україною та ЄС для підтримки основних реформ, відновлення і зростання економіки, здійснення державного управління і галузевого співробітництва у більш ніж 30 сферах, таких як енергетика, транспорт, захист навколишнього середовища, співпраця у сфері промисловості та малого і середнього бізнесу, соціальний розвиток і захист, рівноправ’я, захист прав споживачів, освіта, навчання і молодіжна політика, а також культурне співробітництво.

•   Торгівля і суміжні питання (ГВЗВТ). Тісніша економічна інтеграція завдяки ГВЗВТ стане потужним стимулом до економічного зростання країни. Для цього планується наблизити законодавство, норми та стандарти України до ЄС. Як основний елемент Угоди про асоціацію ГВЗВТ створюватиме можливості для бізнесу в ЄС і в Україні та сприятиме економічній модернізації й інтеграції з ЄС. Це має привести до підвищення стандартів продукції, кращого обслуговування громадян і, найголовніше, готовності ефективно конкурувати на міжнародних ринках.

•  Мобільність. Угода визнає важливість запровадження, коли для цього прийде час, безвізового режиму для громадян України, якщо будуть наявні умови для належного врегульованого та безпечного руху громадян.

Зміст Угоди про асоціацію

Угода про асоціацію між Україною та ЄС налічує 1200 сторінок і складається з таких частин:

•  Преамбула як вступна декларація до Угоди, що визначає мету і базові засади Угоди;

•   Сім розділів, таких як "Загальні принципи", "Політичне співробітництво і зовнішня політика та політика безпеки", "Юстиція, свобода і безпека", "Торгівля та суміжні питання (ГВЗВТ)", "Економічна та галузева співпраця", "Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством", а також інституційні, загальні та прикінцеві положення.

•   43 Додатки, у яких визначаються нормативні акти ЄС, що мають бути прийняті до визначеної дати, і

•   Три Протоколи.

Преамбула

У Преамбулі викладено найважливіші аспекти відносин між ЄС і Україною, зокрема й прагнення до тісних і тривалих відносин. Хоча Преамбула має необов’язковий вступний характер, вона містить значущі посилання на спільні цінності та визначає рамки всієї Угоди.

Преамбула також містить такі елементи:

•     Посилання на спільні цінності, на які спирається ЄС, а саме, демократію, повагу до прав і основоположних свобод людини та верховенство права, які поділяє Україна.

•     Посилання на визнання України європейською державою, що має спільну історію та спільні цінності з країнами-членами ЄС.

•     Посилання на євроінтеграційні прагнення України. ЄС вітає європейський вибір України, у тому числі зобов'язання побудувати сталу демократію та ринкову економіку.

•      Визнання залежності політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС від стану реалізації Угоди про асоціацію, а також успіхів України у забезпеченні дотримання спільних цінностей, наближення до ЄС у політичному, економічному та правовому аспектах.

Розділ І: Загальні принципи

У Розділі І визначаються загальні принципи, які створять основу для внутрішніх і зовнішніх процедур Асоціації між ЄС та Україною, а саме:

-      дотримання принципів демократії, прав і свобод людини, верховенства права;

-      забезпечення дотримання принципів суверенності та територіальної цілісності, непорушності кордонів і незалежності, а також боротьби з розповсюдженням зброї масового знищення.

Ключовими елементами підтримування та розширення відносин між ЄС і Україною, які утворюватимуть основу таких відносин, є принципи вільної ринкової економіки, належного державного управління, боротьби з корупцією та різними формами транснаціональної організованої злочинності й тероризмом, сприяння сталому розвитку та ефективним багатостороннім контактам.

Розділ ІІ: Політичний діалог і реформи, політична асоціація, співробітництво і зближення у сфері зовнішньої політики і політики безпеки

Розділ ІІ Угоди про асоціацію передбачає посилення політичного діалогу і співробітництва між ЄС і Україною з огляду на поступового зближення у сфері Спільної зовнішньої політики та політики безпеки і Спільної політики безпеки та оборони.

•   Розділ ІІ охоплює такі питання як цілі політичного діалогу, діалог і співробітництво щодо внутрішніх реформ, а також зовнішню політику та політику безпеки.

•     Угода передбачає низку форумів для проведення політичного діалогу: Самміт Україна-ЄС буде найвищим рівнем політичного діалогу. На міністерському рівні діалог здійснюватиметься у рамках Ради з питань асоціації. Політичний діалог, поміж іншого, буде спрямовано на:

- поглиблення політичної асоціації, підвищення ефективності й рівня наближеності у сфері політики та безпеки;

- сприяння міжнародній стабільності й безпеці на основі ефективних багатосторонніх відносин;

- посилення співробітництва і діалогу з питань міжнародної безпеки та кризового управління, зокрема для реагування на глобальні та регіональні виклики і ключові загрози

- підвищення рівня поваги до демократичних принципів, верховенства права і належного державного управління, прав і основоположних свобод людини, у тому числі права національних меншин, недопущення дискримінації людей, які належать до національних меншин, і поваги до різноманіття, а також сприяння посиленню внутрішніх політичних реформ.

•  Окрему статтю Розділу ІІ присвячено Міжнародному кримінальному суду із закликом до співпраці між ЄС і Україною у забезпеченні миру та міжнародної справедливості шляхом ратифікації та впровадження Римського статуту Міжнародного кримінального суду і його відповідних інструментів.

Розділ ПІ: Юстиція, свобода і безпека

Розділ ІІІ стосується таких питань як верховенство права та повага до прав людини, захист персональних даних, співробітництво у сфері міграції, надання притулку та прикордонного контролю, поводження з робітниками, мобільність робочої сили. рух осіб, відмивання грошей і фінансування тероризму, співпраця у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, боротьба зі злочинністю та корупцією, співробітництво у боротьбі з тероризмом, а також співпраця у галузі права.

•   У рамках Угоди про асоціацію ЄС та Україна зобов’язуються посилити діалог і співробітництво з питань міграції, надання притулку та прикордонного контролю. Угода визнає важливість запровадження, коли для цього прийде час, безвізового режиму для громадян України, якщо будуть наявні умови для належного врегульованого та безпечного руху громадян.

•     Відображено зобов'язання щодо боротьби з організованою злочинністю та відмиванням грошей, скорочення пропозиції та попиту на заборонені наркотичні засоби й посилення співробітництва у боротьбі з тероризмом.

•          Заявлено про бажання посилити соціально-культурні контакти.

Розділ IV: Торгові та суміжні питання

Тісніша економічна інтеграція у рамках ГВЗВТ буде потужним стимулом для економічного зростання країни. Як основний елемент Угоди про асоціацію, ГВЗВТ створюватиме можливості для бізнесу в ЄС і в Україні та сприятиме реальній економічній модернізації та інтеграції з ЄС. Цей процес має сприяти підвищенню стандартів продукції, кращому обслуговуванню громадян і, найголовніше, готовності ефективно конкурувати на міжнародних ринках.

•     Розділ IV Угоди про асоціацію щодо ГВЗВТ присвячено торгівлі та суміжним питанням. Передбачено, що глибока та всеохоплююча зона вільної торгівлі стане інструментом економічної інтеграції.

•      У поєднанні з широким процесом наближення законодавства до стандартів ЄС ГВЗВТ забезпечить подальшу економічну інтеграцію у внутрішній ринок Європейського Союзу. Це означає ліквідацію майже всіх тарифів і бар’єрів у сфері торгівлі товарами, надання послуг і здійснення інвестицій (особливо в енергетичній галузі). Коли Україна прийме відповідні правила ЄС, останній

надасть доступ до ринків, наприклад, у таких галузях як державні закупівлі чи важка промисловість.

•      ГВЗВТ забезпечить сприятливий клімат для економічних відносин між Україною та ЄС. Будуть створені нові торгові та інвестиційні можливості, стимулюватиметься конкуренція. Усе це є життєво важливим для реструктуризації та модернізації економіки. Що стосується наслідків скасування митних зборів після підписання ГВЗВТ, то, як показує досвід, ця короткострокова втрата повністю окупиться збільшенням доходів, які держава матиме від непрямих податків, які сплачуватимуть компанії, що використовуватимуть нові можливості ринку, а також загальним поліпшенням економічної ситуації. На додаток до коштів міжнародних фінансових організацій ЄС надавав або надаватиме підтримку бюджетних витрат на правові та інституційні реформи у пов’язаних з торгівлею сферах. ГВЗВТ забезпечить зниження тарифів, завдяки чому суб’єкти підприємницької діяльності з обох сторін зможуть економити приблизно 750 млн. євро на рік (за умови скасування більшості мит).

Розділ V: Економічне та галузеве співробітництво

Розділ V містить 28 глав, що стосуються енергетичної співпраці, макроекономічного співробітництва, управління державними фінансами, оподаткування, статистики, екології, транспорту, співробітництва у космічній сфері, науково-технічної співпраці, промислової політики та політики підприємств, видобувної та металургійної промисловості, фінансових послуг, корпоративного права, корпоративного управління, бухгалтерського обліку й аудиту, інформаційного суспільства, аудіовізуальної політики, туризму, сільського господарства та розвитку сільських районів, рибальства і морської політики, річки Дунай, захисту прав споживачів, співробітництва у сфері зайнятості, соціальної політики та політики рівних можливостей, охорони здоров'я, освіти, навчання і молоді, культури, спорту і фізичної активності, громадянського суспільства, транскордонного та регіонального співробітництва, участі у проектах і програмах європейських агенцій на основі поступового наближення законодавства України до правил ЄС, а також, де доцільно, до міжнародних норм і стандартів.

Розділ VI: Фінансове співробітництво і боротьба з шахрайством

Європейський Союз і країни-члени ЄС залишаються найбільшим донором України: починаючи з 1991 року, допомога, забезпечена лише Європейським Союзом, становить понад 3 млрд. євро. В самому лише 2015 році допомога Україні становила 200 млн. євро. Це частина зобовязань, взятих на себе ЄС та міжнародними фінансовими інституціями, з надання більш ніж 12 млрд. євро для підтримки макро-стабілізації економіки та реформ в Україні.

•          Україна зможе отримати переваги від фінансової допомоги ЄС завдяки існуючим механізмам та інструментам фінансування для досягнення цілей Угоди про асоціацію.

•          Майбутні пріоритетні сфери фінансової допомоги ЄС Україні будуть визначені у відповідних індикативних програмах, що відображатимуть узгоджені ЄС і

Україною пріоритети політики. Індикативні суми допомоги враховуватимуть потреби України, можливості галузі та стан проведення реформ.

•          Допомога ЄС реалізовуватиметься у тісному співробітництві та координації з іншими країнами-донорами, організаціями-донорами та міжнародними фінансовими організаціями, а також відповідно до світових принципів ефективності допомоги. Інвестиції міжнародних фінансових організацій можуть бути збільшені за допомогою Інвестиційного фонду сусідства, в якому має право брати участь Україна. Цей Фонд покликаний мобілізувати додаткові кошти для покриття інвестиційних потреб України на розбудову транспортної та енергетичної інфраструктури, забезпечення охорони навколишнього середовища і вирішення соціальних питань (наприклад, будівництво шкіл або лікарень).

•          Угода передбачає, що ЄС і Україна застосовуватимуть ефективні заходи для недопущення шахрайства, корупції та будь-яких інших незаконних дій, а також боротьбу з ними.

Розділ VII: Інституційні, загальні та прикінцеві положення

Угода про асоціацію передбачає спеціальне інституційне утворення для відносин ЄС та України.

•          На найвищому рівні проводитиметься Самміт ЄС-Україна, що забезпечуватиме діалог найвищого рівня і платформу для зустрічей президентів.

•          На міністерському рівні діалог проходитиме у рамках Ради з питань асоціації, яка зможе проводити зустрічі у будь-якому форматі. Рада з питань асоціації буде уповноважена приймати обов’язкові до виконання рішення.

•          Допомогу Раді з питань асоціації у виконанні її обов’язків надаватиме Комітет з питань асоціації, у рамках якого буде створено підкомітети з галузевого співробітництва. На зустрічах в особливому форматі Комітет з питань асоціації розглядатиме конкретні питання ГВЗВТ.

•          Угода про асоціацію передбачає і парламентську співпрацю, зокрема, шляхом створення Парламентського комітету з питань асоціації, який забезпечить майданчик для зустрічей та обміну думками депутатів Європейського парламенту та Верховної Ради України.

•          Угода про асоціацію також сприятиме проведенню регулярних зустрічей з представниками громадянського суспільства. Для цього буде створено Платформу громадянського суспільства, яка матиме змогу надавати рекомендації Раді з питань асоціації.

Для забезпечення належного виконання текст Угоди містить такі загальні та кінцеві положення:

•          Одне з ключових положень, на яке спирається Угода про асоціацію, визначає засади поступового наближення законодавства України до норм і стандартів ЄС. Встановлюються конкретні строки для узгодження українського законодавства з відповідним законодавством ЄС, які коливаються у межах від 2 до 10 років після набуття Угодою чинності.

•          Угода передбачає концепцію динамічного зближення, оскільки законодавство ЄС не є статичним і постійно розвивається. Тому процес наближення матиме динамічний характер, а його темп повинен відповідати основним реформам в ЄС, але пропорційно здатності України реалізовувати таке наближення.

•          Для перевірки виконання встановлених зобов’язань Угода містить спеціальні положення щодо здійснення моніторингу, який у цьому контексті означає контроль застосування і реалізації Угоди про асоціацію. Це означає здійснення постійного оцінювання стану виконання і реалізації заходів та зобов’язань, передбачених Угодою. Процес моніторингу є особливо важливим для ГВЗВТ, оскільки його позитивний результат буде передумовою подальшого відкриття ринків для українських гравців.

•          Моніторинг включатиме оцінку наближення законодавства України до законів ЄС (і там, де доцільно, до міжнародних інструментів) відповідно до Угоди про асоціацію.

•          Угода передбачає і механізм вирішення спорів, який використовуватиметься, якщо якась зі сторін не виконає свої зобов’язання. У частині ГВЗВТ передбачений додатковий обов’язковий механізм вирішення спорів, пов’язаних з торгівлею, у вигляді спеціального протоколу, який спирається на традиційний спосіб вирішення спорів у рамках СОТ.

•          Строк дії Угоди про асоціацію між ЄС і Україною необмежений. Водночас протягом п’яти років сторони проведуть комплексний аналіз досягнення цілей Угоди.

Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ГВЗВТ)

Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європейським Союзом 1 січня 2016 набула чинності. Документ був підписаний 27 червня 2014р., як частина ширшої Угоди про асоціацію, але був відстрочений на рік, на прохання Росії, для проведення з нею консультацій,  що завершилися у підсумку безрезультатно.

ЗВТ усуває 97% тарифів на українські товари і передбачає зниження середнього тарифу на український експорт з 7,6% до 0,5%.

1 січня 2016р. нульові ставки введені для промислових і сільськогосподарських товарів, товарів переробної та харчової промисловості. Крім того, на товари текстильної, кондитерської, хімічної галузей, на насіннєву продукцію, окремі зернові культури, фрукти, сухофрукти, приправи і спеції, іншу продукцію рослинного походження відбудеться симетрична відміна ввізних мит Україною та ЄС.

Надалі тарифна лібералізація для ЄС буде проводитися протягом трирічного періоду (на деякі види рибної продукції, взуття, труби та ін.), п'ятирічного періоду (телефонні апарати, апаратура для радіомовлення, лінзи для камер і ін.) і семирічного періоду (апаратура для відеозапису, моторні транспортні засоби, добрива та ін.).

У свою чергу, Україна отримує можливість знизити ввізні мита протягом перехідного періоду:

- протягом трьох років - на капелюхи, парасольки, бруківку та ін.;

- п'яти років - на посуд, обладнання для мийки, трактори та ін.;

- семи років - на автокрани, автобурові, транспортні засоби, оснащені електричними двигунами та ін.;

- 10 років - на легкові автомобілі.

Крім того, згідно з Угодою про ЗВТ, розміщені в Україні виробництва повинні будуть запровадити європейські стандарти протягом 7 років, що буде стимулювати вітчизняних виробників удосконалити свій товар, підвищувати якість, більше уваги приділяти маркетингу. Українські компанії також зможуть брати участь у держзакупівлях в країнах ЄС.

Проти набуття чинності ЗВТ між Україною та ЄС виступала Росія, яка вважала, що створення такої зони може негативно вплинути на російську економіку. РФ, Україна і ЄС тривалий час вели тристоронні консультації для врегулювання спірних питань, але безуспішно. Тому Російська Федерація з 2016р. року скасувала режим ЗВТ щодо України і ввела продовольче ембарго. У свою чергу, українська влада застосувала дзеркальні торгові санкції проти РФ, які були запроваджені у відповідь після введення торгових обмежень Росією.

За даними Державної служби статистики, обсяг експорту товарів з України в країни ЄС у 2015р. склав $ 13,1 млрд. дол. США, проти 17,0 млрд. дол. США у 2014р., (або 77,1% від попереднього періоду). Імпорт товарів з країн ЄС склав 15,4 млрд. дол. США, проти 21,1 млрд. дол. США у 2014р. (зменшився на на 27,1%).

За даними Держстату України, упродовж 2015р. товарообіг між Україною та Грецією склав 433,2 млн. дол. США. При цьому, торгівля товарами становила 392,3  млн. дол. США (509,8 млн. дол. США у 2014р., або – 23,1%): експорт - 153,8 млн. дол. США (проти 201,3 млн. у 2014р., - 23,6%); імпорт - 238,5 млн. дол. США (308,5 млн., - 22.7%). Аналізуючи структуру експортно-імпортних операцій, слід відзначити відсутність суттєвих коливань обсягів основних складових українського експорту, а це чорні метали (50,1%), насiння і плоди олійних рослин (20,7%), зернові культури (8,9%), жири та олії (6,6%). 

Основу українського експорту товарів до Греції  у 2015р. складали:

-   чорні  метали  - $77,1 млн. (50,1%);

-   насiння і плоди олійних рослин –$31,9 млн. (20,7%);

-   зернові культури – $13,7 млн. (8,5%);

-   палива мінеральні; нафта і продукти її перегонки $4,8 млн. (3,1%);

-   їстівні плоди та горіхи – $5,5 млн. (3,6%);

-   жири та олії тваринного або рослинного походження – $10,2 млн. (6,6%).

При цьому, обсяги експорту чорних металів з України до Греції за звітний період склали 50,1 % порівняно 2014 р., в той час, як частка експорту в категорії «насiння і плоди олійних рослин» зросла до 20,7 % і склала 31,2 млн. дол. США. Найістотніший приріст експорту відзначено в категорії «зернові культури» - 138,5 % або 13,7 млн. дол. США в грошовому вимірі, а також «їстівні плоди та горіхи» - 142,8% або 5,5 млн. дол. США. Варто також відзначити скорочення темпів падіння (приріст) експорту чорних металів  - 87,5% проти 60,2% у 2014р. – які складають основу експорту України.

Попередній аналіз складових українського експорту до ГР за 2015р. також виявив позитивну динаміку його диверсифікації за окремими товарними позиціями, зокрема, зростання експорту суден, зернових культур, виробів із шкіри, друкованої продукції, паперу та картону, що може свідчить про початок загальної тенденції переорієнтації українських виробників з російського ринку на ринок європейських країн:

(29) органiчнi хiмiчнi сполуки: 47 469,60 % (порівняно з 2014р.) -128,4 тис. дол. США (48) папiр та картон: 16 546,00% - 22,1 тис. дол. США  

(02) м'ясо та їстівні субпродукти: 2 463,50% - 315 тис. дол. США        

(23) залишки і вiдходи харчової промисловості: 8 189,30% - 1 961,70 тис. дол. США

(62) одяг та додаткові речі до одягу, текстильні: 2 817,70% - 8,8 тис. дол. США

(02) м'ясо та їстівні субпродукти: 2 463,50% - 315 тис. дол. США тис. дол. США

(89) судна: 2 344% - 70865,2 тис. дол. США

(95) іграшки: 1 007,7% - 047,3 тис. дол. США         

(39) пластмаси, полімерні матеріали: 156,1% - 237,2 тис. дол. США   

(08) їстівнi плоди та горіхи: 142,8% - 5 487,80 тис. дол. США    

(10) зерновi культури: 138,5% 13 733,80 тис. дол. США  

(73) вироби з чорних металів: 132% - 598,6 тис. дол. США         

(84) реактори ядерні, котли, машини: 128,4% - 1 056,20 тис. дол. США

Загалом, за результатами 2015р., незважаючи на певний спаду двостороннього обігу товарів та послуг, відзначається тенденція до реструктуризації українського товарного експорту до Греції в частині заміщення традиційних позицій на продукцію з більшою доданою, що може свідчити про початок структурної трансформації економіки та переорієнтацію на європейські і міжнародні ринки. Разом з тим, складний стан грецької економіки, наслідки фінансової кризи в країні та зниження ділової активності в країнах єврозони в цілому, недостатня розвиненість складової підтримки експорту адміністративної системи України, проблеми з ліквідністю фінансових інституцій Греції, продовжили  негативно позначатися на розвитку двосторонніх торговельно-економічних відносин.

 Лютий 2016р.                                                                                                              ПУ в Греції

 

Щодо виконання Україною Плану дій
щодо лібералізації ЄС візового режиму

Щодо методології безвізового діалогу Україна-ЄС

  1. Політичне рішення щодо запровадження безвізового режиму для громадян України після досягнення нашою державою необхідних технічних критеріїв було ухвалено ще у 2008 році у ході Паризького саміту Україна-ЄС. Зазначене рішення було підтверджено в ході Сімнадцятого саміту Україна-ЄС 27 квітня 2015 р. та Ризького саміту «Східного партнерства».
  2. Вищим керівництвом євроінституцій та держав-членів ЄС у ході контактів на політичному рівні неодноразово наголошувалось, що безвізовий режим для громадян України має бути запроваджений після позитивної оцінки ЄК стану виконання Україною відповідних критеріїв.
  3. Масштаби та обсяг реформ, проведених Україною, створили умови для позитивного висновку Європейської Комісії про готовність нашої держави до запровадження безвізового режиму. Зазначений висновок знайшов відображення у шостій доповіді ЄК про прогрес України у виконанні Плану дій щодо лібералізації візового режиму, яка була опублікована 18 грудня 2015 р. та у заяві Президента ЄК Ж.-К. Юнкера за результатами зустрічі з Президентом України П.О.Порошенком 17 березня ц.р.
  4. Позитивні оцінки прогресу України мають виключну важливість у контексті збереження довіри до безпосередньо процесу безвізового діалогу та підтримки динаміки й інтенсивності ключових реформ в Україні.
  5. Враховуючи висновок Європейської Комісії щодо досягнення Україною технічних критеріїв, на сьогодні відсутні підстави для подальшого зволікання із внесенням законодавчої про запровадження безвізового режиму для громадян України.

 

Щодо міграційних ризиків з боку громадян України

  1. Причини та проблеми сучасної міграційної кризи пов’язані з такими кризовими країнами як Сирія, Ірак, Лівія, а не Україна. Мігранти потрапляють до ЄС через південну ділянку зовнішнього кордону Євросоюзу. При цьому мігранти, які намагаються перетнути східну ділянку кордону ЄС, обирають шляхи в обхід України (Білорусь, РФ).
  2. Україна робить свій внесок у подолання міграційної кризи, захищаючи зовнішні кордони ЄС. Відтак, Україна є складовою загальноєвропейського шляху вирішення міграційної кризи.
  3. ЄС з Україною поділяє найбільшу сухопутну ділянку кордону. При цьому, кількість мігрантів, які незаконно потрапляють до ЄС через цю ділянку, є незначною – це підтверджується даними FRONTEX.
  4. Європейським Союзом також високо оцінено систему захисту Україною біометричних паспортів та контролю під час перетину кордону. Прикордонні пункти контролю України підключенні до онлайн систем Інтерполу.

 

Щодо порядку поїздок громадян України до ЄС

  1. Безвізовий режим не надає право на проживання, навчання чи на працевлаштування (в т.ч. сезонне) в ЄС. Для цих цілей громадянам України потрібно буде отримувати візу.
  2. Україна не приєднується до Шенгенського простору та спрощення прикордонного контролюпри запровадженні ЄС безвізового режиму.
    1. Безвізовий режим передбачає збереження контрольованого в’їзду до ЄС. Під час кожної подорожі необхідно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.
    2. Зменшення кількості відмов українським громадянам в отриманні коротко- та довгострокових Шенгенських віз, збільшення частки довготермінових та багаторазових віз свідчить про довіру держав-членів ЄС та відсутність міграційних ризиків. 
      1. У разі зловживання громадянами України безвізовим режимом короткострокових поїздок, ЄС може прийняти рішення щодо його скасування у будь-який момент.

10. Понад 2 млн. громадян України мають право на безвізові поїздки до ЄС в рамках «малого прикордонного руху» і цей режим, який функціонує вже багато років, не призвів до збільшення випадків порушення міграційних правил ЄС.

11. З 2008 року Україна належним чином виконує Угоду про реадмісію з ЄС, яка є ефективним інструментом повернення нелегальних мігрантів.

 

Щодо можливості зростання кількості біженців з України

12. За результатами оціночних місій Європейська Комісія визнала, що Україна виконала вимоги Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму. Це означає, що в Україні відсутні порушення прав людини, дискримінація, інші причини, які зазвичай спричиняють звернення мігрантів за наданням притулку.

13. Пік конфлікту на Сході України вже пройдений та врегульовується за участі міжнародних спостерігачів. Тобто збільшення кількості шукачів притулку в ЄС не передбачається.

14. На відміну від західнобалканських держав, громадянам України не потрібно оформлювати візу чи перебувати на території держави-члена ЄС для того, щоб подати клопотання про надання притулку. Відповідно до законодавства ЄС, клопотання про надання притулку може бути подано в будь-якому пункті пропуску на українсько-польському, українсько-словацькому, українсько-угорському чи українсько-румунському кордонах.

15. Таким чином, на сьогодні відсутні обґрунтовані підстави вважати, що запровадження безвізового режиму матиме наслідком істотне збільшення кількості клопотань про надання притулку від громадян України.

 

Відповіді на найбільш часті питання щодо  запровадження ЄС безвізового режиму для України

 

Україна завершила виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. Що далі?

17 березня 2016 року у ході візиту Президента України П.Порошенко до Брюсселя Президент ЄК Ж.-К.Юнкер підтвердив, що  Україна завершила виконання зобов’язань, відображених у шостій доповіді Єврокомісії про виконання Україною Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму від 18 грудня 2015 року.

Найближчим часом Європейська Комісія внесе на розгляд Ради ЄС та Європейського Парламенту законодавчу пропозицію про вилучення України з переліку держав з візовим режимом в’їзду та включення нашої держави до переліку країн, громадяни яких не потребують віз для короткострокових (до 90 днів) поїздок до держав-учасниць Шенгенської угоди (проект регламенту про внесення змін до Регламенту Ради (ЄС) № 539/2001 від 15 березня 2001 року, в якому перераховуються треті країни, громадяни яких повинні мати візу, перетинаючи зовнішні кордони та ті громадяни, які звільняються від такого зобов’язання).

Після цього, проект має бути схвалений Європейським Парламентом та Радою ЄС.

Яка кількість голосів необхідна для ухвалення рішення про запровадження безвізового режиму для громадян України?

Після внесення Європейською Комісією законодавчої пропозиції про запровадження безвізового режиму для громадян України, ця пропозиція має бути схвалена Європейським Парламентом, а далі – Радою ЄС.

Законодавчі акти, як правило, Європейським Парламентом схвалюються простою більшістю голосів.

Радою ЄС законодавчі ініціативи Європейської Комісії схвалюються кваліфікованою більшістю – потрібно принаймні 55% держав-членів ЄС, які представляють не менше 65% населення ЄС.

Рішення може бути відхилено блокуючою меншістю – принаймні 4-ма державами-членами ЄС, які представляють не менше 35% населення Євросоюзу.

Коли очікувати запровадження ЄС візового режиму для України?

Як свідчить практика, після внесення законодавчої пропозиції юридичні процедури її розгляду Європейським Парламентом та Радою ЄС можуть тривати приблизно 6 місяців.

Рішення буде опубліковано та набере чинності через місяць після публікації в «Офіційному журналі ЄС» (цей час є об’єктивно необхідним для повідомлення прикордонних служб держав-членів ЄС про запровадження безвізового режиму поїздок громадян України).

Якими будуть умови безвізового режиму для громадян України?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть подорожувати до держав-учасниць Шенгенської угоди без необхідності отримання в’їзної візи держави призначення.

Безвізовий режим дозволятиме короткотермінове перебування в державах-членах ЄС (за виключенням Великобританії та Ірландії) та інших державах-учасницях Шенгенської угоди до 90 днів протягом 180 днів.

Перевірити сукупний строк перебування особи в ЄС можна за наступним посиланням:

http://ec.europa.eu/dgs/home-affairs/what-we-do/policies/borders-and-visas/border-crossing/schengen_calculator_en.html?lang=en

У разі, якщо особі необхідно перебувати в ЄС триваліший час, їй необхідно буде оформити візу.

Безвізовий режим також не означатиме права на проживання чи на працевлаштування в ЄС.

Що потрібно для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони?

Для того, щоб скористатись правом безвізових поїздок до Шенгенської зони, потрібно оформити закордонний біометричний паспорт (http://dmsu.gov.ua/posluhy/dokumenti-dlya-vijizdu-za-kordon ).

Крім цього, також необхідно мати під час кожної подорожі документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на весь час перебування і намір повернутися до місця проживання.

Громадяни, які мають дійсний закордонний паспорт старого зразка (не біометричний) також можуть в’їжджати на територію ЄС за наявності шенгенської візи.

Чи мають право прикордонні служби держав-членів ЄС вимагати додаткові документи?

Під час в’їзду до Шенгенського простору громадянину України потрібно буде мати документи, які підтверджують мету поїздки, місце проживання, наявність достатніх фінансових засобів на цей термін перебування і намір повернутися до місця постійного проживання.

Крім цього, громадянам необхідно буде придбати поліс медичного страхування та страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу – у разі подорожі автомобілем.

Чи буде шенгенська віза (багаторічна) дійсна для в’їзду до ЄС після запровадження безвізового режиму з Україною?

Так, громадяни, які мають дійсні шенгенські візи, зможуть в’їжджати на територію ЄС протягом усього строку їхньої дії.

До яких країн українські громадяни зможуть в’їжджати без віз після запровадження безвізового режиму з Євросоюзом?

Після запровадження безвізового режиму громадяни України зможуть в’їжджати без віз до усіх держав-членів ЄС (за винятком Великобританії та Ірландії), а також до 4 держав-асоційованих учасниць Шенгенської угоди: Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії.

Отже, отримання візи не вимагатиметься під час поїздок до таких держав: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Республіка Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.

Чи зможуть громадяни з паспортами старого зразка (не біометричними) в’їжджати до Шегенської зони після запровадження безвізового режиму?

Громадяни, які мають дійсну шенгенську візу та дійсний закордонний паспорт старого зразка, також можуть в’їжджати на територію ЄС.

Чи діятиме надалі Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз після запровадження безвізового режиму?

Так, Угода між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз застосовуватиметься і після запровадження безвізового режиму, зокрема щодо оформлення віз особам, які користуватимуться паспортами старого зразка.

Чи припинять своє існування угоди про малий прикордонний рух між Україною та сусідніми країнами після запровадження безвізового режиму? 

Запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок громадян України не матиме впливу на порядок поїздок громадян України, який застосовується в рамках угод про малий прикордонний рух.

Угоди про малий прикордонний рух, укладені з Польщею, Угорщиною, Словаччиною та Румунією, застосовуватимуться і надалі.

Що дасть українських громадян запровадження ЄС безвізового режиму?

Позитивні зміни для українських громадян після запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок (до 90 днів протягом 6 місяців) до Шенгенської зони, за наявності «біометричного» паспорта:

v    Забезпечить мобільність та знищить «лінію розподілу» між Україною та ЄС, яка наразі створена завдяки складним процедурам оформлення віз.

v    Сприятиме розвитку ділових контактів, необхідних для ефективного функціонування поглибленої та всеоохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також співробітництву в економічній, політичній, науковій, культурно-гуманітарній та інших сферах.

v    Сприятиме подальшій успішній інтеграції України в європейське співтовариство. Дасть  змогу побачити на власні очі, що насправді являє собою Європа, якими є європейські принципи і цінності, а також переконатися у моделі соціального устрою, за якою має розвиватися Україна. 

Як запровадження ЄС безвізового режиму для України сприятиме подальшій візовій лібералізації з іншими країнами?

Запровадження ЄС безвізового режиму для України свідчитиме про високу довіру держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.

Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян.