Посольство України у Грецькій Республіці

Київ 12:24

18 травня Україна вшановує пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу

17 травня, 17:16

18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації радянським тоталітарним режимом кримських татар - один з найбільших злочинів сталінізму. Кримські татари, а також, болгари, вірмени та греки  були звинувачені радянським органами НКВД у співпраці з гітлерівськими окупантами та насильно вивезені з Криму протягом травня-червня 1944 року.

У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.

11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». В ній наводилися попередні претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм – які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Загальна чисельність депортованих з Криму становила 200 тисяч осіб, з них 183 тисячі -  кримських татар, а також - болгари, вірмени, греки та «іноземні піддані».

Понад 20 років у колишньому СРСР заперечувався злочинний характер цих дій. Політичні акції кримських татар за повернення на Батьківщину привели до того, що 5 вересня 1967 р. Президія Верховної Ради СРСР видала Указ «Про громадян татарської національності, які проживали в Криму», який скасовував звинувачення кримських татар у зраді, проте, депортовані за національною ознакою так і не отримали права на повернення на свою Батьківщину. Лише у січні 1974 р. Президія Верховної Ради СРСР відмінила заборону грекам, вірменам, болгарам та кримським татарам повертатися в Крим на колишні місця їх проживання.

Масове повернення колишніх депортованих до Криму розпочалося тільки наприкінці 1989 року, після прийняття 14 листопада Верховною Радою СРСР Декларації «Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, підданих примусовому переселенню, і забезпечення їх прав», якою було започатковано процес політичної реабілітації осіб, депортованих за національною ознакою.

Починаючи з проголошення Незалежності України у 1991 році, Український Уряд вживав необхідних заходів для забезпечення процесу репатріації, облаштування і соціальної інтеграції кримських татар та представників інших національностей, які були депортовані сталінським режимом за етнічною ознакою.

20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла Постанову № 140-18 «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України.

Указом Президента України № 472 від 16.05.2014 року було започатковано щорічне відзначення 18 травня, у річницю депортації кримськотатрського народу з Криму 1944 року, Дня боротьби за права кримськотатрського народу – Дня пам’яті в Україні. Постановою Верховної Ради України № 792 від 12.11.2015 р. «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» парламент України визнав депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.   

Нині у АР Крим проживає понад 270 тис. кримських татар, які становлять 13% населення півострова.

Сьогоднішній кремлівський режим та його окупаційна адміністрація в Криму так само вдалися до зухвалого терору проти кримськотатарського народу. Окупанти заборонили Меджліс. Переслідування та фізичне знищення кримських татар набули системного характеру. Жертвами політичних репресій в Криму стали режисер Олег Сенцов, якого безпідставно відправили до російської в’язниці на 20 років, активіст Володимир Балух, який опинився за гратами лише за український прапор над своїм будинком, Узеір Абдуллаєв, якого кремлівські тюремщики цинічно позбавляють невідкладної медичної допомоги, а також десятки інших активних та небайдужих кримчан, які стали політичними в’язнями. Атмосфера страху, фізичного та психологічного тиску змусила майже 40 тисяч громадян України, у тому числі понад 20 тисяч кримських татар, залишити окупований півострів.

Україна вимагає від Російської Федерації припинити порушення прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь, невідкладно звільнити усіх політичних в’язнів, забезпечити повне дотримання зобов’язань РФ як держави-окупанта відповідно до міжнародного права, виконати Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Територіальна цілісність України від 27 березня 2014 року», «Стан з правами людини в Автономній Республіці Крим і м. Севастополь (Україна)» від 19 грудня 2016 року і 19 грудня 2017 року, а також Наказ Міжнародного Суду ООН від 19 квітня 2017 року щодо застосування тимчасових заходів.  

18 травня 2019 року, як і у попередні роки, в Україні та в усіх країнах світу, де живуть українці, пройде низка заходів до 75-х роковин депортації кримських татар.

В ім’я відновлення історичної правди Україна закликає міжнародних партнерів віддати шану невинним жертвам та засудити цей злочин тоталітарного комуністичного режиму.