„Древлянська земля із сумом ядерної катастрофи”... Так тепер називають Чорнобиль.

26 квітня 2013 року виповнюється 27 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції – події, яка сколихнула не тільки всю Україну, але й увесь світ. Наслідком вибуху, що стався на четвертому енергоблоці ЧАЕС, став викид  великої кількості радіоактивних речовин, що призвело до забруднення більше 145 тисяч кв. км території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації, країн Європи. Внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало біля 5 мільйонів українців, росіян, білорусів, мешканців низки держав-членів сучасного ЄС. Аварія суттєво змінила радіаційну обстановку на Європейському континенті. Близько 200 різновидів радіоактивних ізотопів переміщувались на відстані у тисячі кілометрів від ЧАЕС і в травні 1986 року спостерігались в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів. Радіоактивними нуклідами забруднено близько 5 тисяч населених пунктів Республіки Білорусь, України та Російської Федерації.

Серед трагедій, які пережило людство, ця ядерна трагедія не має аналогів за масштабами забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров`я та психіку людей, їхні соціальні, економічні та побутові умови життя. Прямі затрати України на пом’якшення наслідків Чорнобильської катастрофи за рахунок усіх джерел фінансування за період з 1986 по 1991 рік становили близько 6 млрд. доларів США. Протягом наступних п’ятнадцяти років затрати перевищили 10 млрд. доларів США і в окремі роки сягали рівня 8-10% держбюджету. Чорнобильська катастрофа торкнулася багатьох країн, а відтак подолання її наслідків потребує спільних зусиль усієї міжнародної спільноти. Адже глобальний масштаб Чорнобильської трагедії не визнає національних кордонів.

З огляду на це, 20 грудня 1995 року в Оттаві було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо закриття ЧАЕС між Україною і державами „Великої сімки” (згодом – „Великої вісімки”) та Європейською Комісією. Виконуючи умови Оттавського Меморандуму від 20 грудня 1995 року, 15 грудня 2000 року Україна остаточно зупинила ЧАЕС до завершення проектного ресурсу її експлуатації.

Через те, що реалізація конкретних проектів на ЧАЕС - ліквідація наслідків катастрофи, виведення ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкту „Укриття” на екологічно безпечну систему пов’язані з величезними фінансовими витратами, в Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) було відкрито рахунки для накопичення внесків країн-донорів.

Для наповнення фонду „Укриття” розроблено механізм проведення спеціальних конференцій донорів, перша з яких відбулася 20 листопада 1997 р. у Нью-Йорку. Під час конференції було проголошено про надання внесків на суму 343 млн. дол. США. 5 липня 2000 р. у Берліні відбулась друга конференція донорів, у ході якої було зроблено внесків на суму приблизно 325 млн.дол.США.

У травні 2005 р. країни-донори зробили нові внески на суму близько 185 млн. дол. США. Однак, зібраних коштів виявилося недостатньо, що  зумовлювало нагальність залучення додаткової фінансової допомоги для завершення  основного з Чорнобильських проектів – спорудження нового ”Саркофагу” (об’єкту ”Укриття”).

З цією метою у квітні 2011 року за ініціативи Президента України у м.Києві відбулися Зустріч високого рівня „Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання атомної енергії” та міжнародна науково-практична конференція „25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього”, в яких взяли участь представницькі делегації більш ніж 60 держав та впливових міжнародних організацій. Країни – учасниці виділили Україні 550 млн. євро.  Зокрема Греція, попри гостру фінансову економічну кризу, яку переживає країна, заявила про готовність надати 100 тис. євро.

Нині на рахунках Фонду „Укриття”  зібрано близько 740 млн. євро. Будівництво нового об`єкту „Укриття” у вигляді арки, що має бути спорудженим над зруйнованим реактором Чорнобильської АЕС, було розпочато у квітні 2012 року. Він розрахований на 100 років експлуатації та має бути зданий у використання до кінця 2015 року, що надасть можливість здійснити витяг  паливовмісних матеріалів та їхнє кондиціонування для подальшого безпечного зберігання.

І Чорнобильська катастрофа, і трагедія на японській АЕС „Фукусіма” у 2011 році засвідчили необхідність вдосконалення концепції використання ядерної енергетики.

Катастрофа суттєво змінила життя мільйонів людей, через такі чинники, як погіршення стану здоров’я, вимушене переселення тощо, які негативно позначилися на психологічних та побутових умовах життя багатьох людей. Наслідки трагедії стали трагічним уроком для цивілізації, суворим попередженням щодо масштабу відповідальності за життя, здоров’я людей і екологічну безпеку планети, яку взяла на себе сучасна наука.

У 2003 році 26 квітня - день аварії на Чорнобильській атомній електростанції - ого­лошено Міжнародним днем пам’яті жертв радіа­ційних аварій і катастроф в Україні, Росії та Білорусі.

Цього дня ми низько вклоняємось перед тими, хто брав участь у подоланні чорнобильського лиха. Вічна пам'ять загиблим, вічна шана подвигу героїв-ліквідаторів!

 

Посольство України

в Грецькій Республіці