Президентські вибори 25 травня будуть вільними та демократичними

Колишній президент України В.Янукович самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та припинив виконувати свої обов’язки, що створило реальну загрозу керованості держави, її суверенітету і територіальній цілісності. З огляду на це та виходячи з обставин крайньої необхідності, Верховна Рада України 22 лютого ц.р. ухвалила Постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень і призначення позачергових виборів Президента України» (25 травня 2014 р.).

Українська сторона надзвичайно зацікавлена у тому, щоб вибори пройшли вільно, прозоро, демократично, у повній відповідності до міжнародних стандартів за максимально можливою участю міжнародних спостерігачів.

З цією метою 28 лютого 2014 р. директору БДІПЛ ОБСЄ Я.Лєнарчичу було направлене запрошення взяти участь у спостереженні за проведенням позачергових виборів Президента України. Запрошення також направлено керівництву Європейського парламенту, парламентських асамблей ОБСЄ, Ради Європи, НАТО, ОЧЕС, ГУАМ. З 19 березня в Україні розпочала роботу довготермінова місія БДІПЛ ОБСЄ зі спостереження за виборами Президента України.

Новий український Уряд є абсолютно легітимним та інклюзивним.

27 лютого в Парламенті було створено коаліцію депутатських фракцій «Європейський вибір» у складі 250 народних депутатів. До коаліції увійшли фракції «Батьківщина», «УДАР В.Кличка», «Свобода», групи «Економічний розвиток» і «Суверенна європейська Україна», позафракційні народні депутати.

Це рішення, як і більшість наступних рішень, ухвалювалися в абсолютно відкритий, демократичний і легітимний спосіб з дотриманням усіх правових процедур, а їхня широка підтримка (у більшості випадків – конституційною більшістю), у т.ч. представниками колишньої правлячої партії, засвідчила існування консенсусу серед різних політичних сил, представлених у парламенті.

Важливо, що до складу нового Уряду України увійшли представники різних регіонів України, як західних і центральних, так східних і південних областей нашої держави, а також різних національностей, що підтверджує його широку географічну і національну представленість. Членами Кабінету Міністрів стали представники української, російської, єврейської, вірменської національностей, які до свого призначення в уряді жили і працювали в Києві, Криму, Харкові, Львові, Чернівцях, Вінниці, інших містах України.

Попри об’єктиві складнощі формування нових органів державної влади в Україні при прийнятті рішень щодо призначення керівників регіонального рівня враховуються не лише професійні та управлінські якості кандидатів, а й їхній авторитет серед місцевих територіальних громад. 

Наведені факти переконливо свідчать про абсолютну невідповідність дійсності тиражованій Кремлем інформації, що Уряд в Києві захопили радикальні націоналісти з Західної України, які не враховують інтереси інших регіонів.

Одним з ключових напрямів роботи є децентралізація влади в Україні.

Масштабна реформа, над якою сьогодні працює уряд, побудована на принципах єдності й унітарності України та передбачає передачу на місця (області, міста, райони) широких повноважень та фінансових ресурсів, необхідних для розвитку регіонів та місцевих громад.  Йдеться, зокрема, про сфери охорони здоров’я та комунальних послуг. Місцева специфіка буде врахована в питаннях освіти, культури та історії. Планується створення муніципальної міліції. Усі нововведення, пов’язані з децентралізацією влади, знайдуть відображення в новій Конституції України.

В Україні не існує жодних утисків за мовною ознакою

В Україні продовжує діяти Закон України «Про засади державної мовної політики України» (2012 р.). Закон передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Відповідно до нього угорська мова стала регіональною в м. Береговому (Закарпаття), молдовська (румунська) – у с. Тарасівці Чернівецької обл., румунська - в с. Біла Церква Рахівського району. Крім того, Одеська обласна і міська ради, Харківська, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Севастопольська, Дніпропетровська та Луганська міськради, Краснолуцька міськрада (Луганська обл.), Запорізька, Донецька, Херсонська, Миколаївська та Дніпропетровська обласні ради ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною.

Водночас, ще на етапі підготовки цього закону низка державних органів України та представники міжнародних організацій (Венеціанська комісія, ВКНМ, Рада Європи) піддали його положення обґрунтованій критиці. 

Беручи до уваги некоректні оцінки та відверті спекуляції в Україні та за кордоном з приводу ухваленого 23 лютого 2014 р. рішення Верховної Ради України про скасування т.зв. мовного закону, в.о. Президента України, О.Турчинов не підписав відповідну постанову парламенту. Натомість, профільному комітету Верховної Ради було доручено терміново підготувати новий закон про мову, який враховував би інтереси всіх етнічних груп і національних меншин України.

4 березня 2014 р. у Парламенті України створено Тимчасову спеціальну комісію з підготовки проекту Закону України «Про розвиток і застосування мов в Україні». До її складу увійшли представники всіх фракцій і депутатських груп. Комісією проведено два засідання, за результатами яких було в цілому підтримано законопроект, розроблений групою експертів під головуванням першого президента України Л.Кравчука. Новий законопроект покликаний задовольнити інтереси всіх етнічних груп і національних меншин, які проживають в Україні.

Захист прав нацменшин є одним з пріоритетів Уряду

Керівництво держави та уряду завжди з великою відповідальністю ставилося до захисту прав національних меншин, які проживають на території України. Наочним підтвердженням цього є те, що упродовж 23 років існування незалежної України не було жодного конфлікту на міжетнічному ґрунті. Збалансована політика в інтересах представників усіх національностей України буде продовжена і в подальшому.

Україна рішуче відкидає закиди Росії у порушенні прав росіян і російськомовного населення нашої держави. Наразі не підтверджено жодного випадку порушення прав громадян РФ на території Україні, зокрема в АР Крим. Висновки Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин А.Торс за результатами візиту до Криму у березні 2014 р свідчать про відсутність доказів порушень або загроз росіянам та російськомовним громадянам України в АРК.

Через дії РФ та підтримуваної нею нелегітимної влади АР Крим в автономії істотно загострилися міжетнічні відносини. Абсолютно очевидно, що за нинішніх обставин небезпека загрожує не росіянам, які становлять більшість населення Криму, а українцям і кримським татарам.

Відбувається вилучення нелегальної зброї

З метою стабілізації ситуації в Україні причетними органами державної влади здійснюються цілеспрямовані заходи з вилучення нелегальної зброї у населення. При цьому, особам, які добровільно звернулися до міліції для здачі зброї, гарантується звільнення від кримінальної відповідальності.