Серед усіх трагедій, які пережило людство, Чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.

25 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС внаслідок збігу цілого ряду обставин відбулася серія вибухів, які призвели до руйнування 4-го реактора і викиду великої кількості радіоактивних речовин.

Аварія призвела до забруднення більше 145 тисяч кв. км території України, Республіки Білорусь та Російської Федерації, внаслідок Чорнобильської катастрофи постраждало біля 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч населених пунктів Республіки Білорусь, України та Російської Федерації.

Тягар витрат, пов’язаних з ліквідацією Чорнобильської катастрофи, ще впродовж багатьох років матиме відчутний негативний вплив на економіку країни. Розміри соціально-економічних збитків, яких зазнала Україна, неспівмірні з реальними економічними можливостями країни для їх усунення у найближчі десятки років, у зв’язку з чим необхідна подальша допомога міжнародного співтовариства.

20 грудня 1995 року в Оттаві було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо закриття ЧАЕС між Україною і державами «Великої сімки» (згодом - «Велика вісімка») та Європейською Комісією. 15 грудня 2000 року Україна, виявляючи добру волю та йдучи назустріч вимогам світового співтовариства, а також виконуючи умови Оттавського Меморандуму від 20 грудня 1995 р., остаточно зупинила ЧАЕС до завершення проектного ресурсу її експлуатації.

Ліквідація наслідків Чорнобильської катастрофи, виведення ЧАЕС з експлуатації та перетворення об’єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему пов’язані з величезними фінансовими витратами. Щороку Україна витрачає на зазначені цілі десятки мільйонів доларів США з державного бюджету, однак, самостійно вона неспроможна забезпечити у повному обсязі фінансування обумовлене цими витратами. Тому, в Європейському банку реконструкції та розвитку було відкрито рахунки для збору внесків країн-донорів з метою реалізації конкретних проектів на ЧАЕС.

Для наповнення фонду «Укриття» розроблено механізм проведення спеціальних конференцій донорів, перша з яких відбулася 20 листопада 1997 р. у Нью-Йорку. Було проголошено надання внесків на суму 343 млн. дол. США.

05 липня 2000 р. у Берліні відбулась друга конференція донорів під співголовуванням Прем’єр-міністра України та Віце-канцлера ФРН. У ході конференції було зроблено внесків на суму приблизно 325 млн.дол.США.

У травні 2005 р. країни-донори зробили нові внески на суму близько 185 млн. дол. США. Однак, зібраних коштів недостатньо, що зумовлювало нагальність залучення додаткової фінансової допомоги. для завершення Чорнобильських проектів (основні з яких – спорудження нового «Саркофагу» - об’єкту «Укриття» та нового сховища відпрацьованого ядерного палива – СВЯП-2).

Для вирішення цього питання 19 квітня 2011 року в Києві відбулася Донорська конференція зі збору коштів на чорнобильські проекти. Країни –учасниці виділили Україні 550 млн. євро. Зокрема Греція, попри гостру фінансову економічну кризу, яку переживає країна, заявила про готовність надати 100 тис. євро.

Нині на рахунках Фонду «Укриття» зібрано близько 740 млн. євро.

На Чорнобильській АЕС готуються до початку робіт зі встановлення нового саркофагу (об’єкт «Укриття). Він розрахований на 100 років експлуатації. Його будівництво має бути завершене до кінця 2015 року і дасть можливість здійснити витяг паливовмісних матеріалів та їхнє кондиціонування для подальшого безпечного зберігання.

Будівництво нового саркофагу над аварійним блоком ЧАЕС розпочнеться 26 квітня у річницю катастрофи. Про це заявив президент України Віктор Янукович в ході саміту з питань ядерної безпеки у Сеулі.

19 квітня 2011 року у м. Київ за ініціативи Президента України В.Януковича відбулася також Зустріч високого рівня „Київський саміт з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії”, в якій взяли участь представницькі делегації більш ніж 60 держав та впливових міжнародних організацій.

Учасники Київського саміту висловили висловили переконання, що реалізація зусиль з посилення ядерної безпеки має і надалі залишатися ключовим пріоритетом у всіх видах діяльності у галузі ядерної енергетики.

Актуальність проведення Саміту є безперечною, оскільки Чорнобильська катастрофа та аварія на АЕС «Фукусіма» в Японії засвідчили необхідність підвищення рівня готовності об’єктів ядерної енергетики до виникнення надзвичайних ситуацій, а також продемонстрували , що ліквідація наслідків ядерних аварій вимагає мобілізації наукового, технічного і ресурсного потенціалу всієї міжнародної спільноти.

Глибоке розуміння важливості подальшого безпечного та інноваційного розвитку мирної ядерної енергетики лежить в основі відповідальної та активної політики України у галузі ядерного роззброєння та нерозповсюдження. Підтвердженням цього є історичне рішення України позбутися високозбагачених ядерних матеріалів.

Сьогодні, через 25 років після техногенної катастрофи, від нас, нинішнього покоління, багато в чому залежить той стан природи і людського буття, який ми залишимо у спадок майбутнім поколінням.

Урок Чорнобиля – страшний; водночас це - пересторога не лише для України, але для всього людства. Головним його висновком є те, що він не повинен мати повторення.